У Чехословаччині напередодні Другої світової війни Карл Копфркінгль, працівник крематорію, живе, здавалося б, звичайним життям із дружиною Лакме та двома дітьми. Одержимий ідеєю "звільнення душ" через кремацію, він сприймає свою роботу як священну місію. Проте під впливом нацистської ідеології та давнього друга Реймунда, Карл поступово втрачає людяність. Його захоплення "чистотою" і смертю перетворюється на патологічну жагу до знищення, що загрожує навіть його родині. Психологічна драма Юрая Герца, знята в стилі чехословацької нової хвилі, поєднує похмурий гумор, сюрреалізм і моторошну атмосферу, розкриваючи, як ідеологія може спотворити людську душу. Фільм, заборонений після Празької весни, залишається потужним застереженням про небезпеку фанатизму й втрати моральних орієнтирів.