Пігмаліон

Британська комедія, заснована на п’єсі Бернарда Шоу, розповідає про професора фонетики, який укладає парі, що може перетворити грубу квіткарку з лондонських нетрів на вишукану леді, здатну видавати себе за герцогиню. Він береться навчити Елізу правильної вимови, манер і етикету, але її норовливий характер і прямота ускладнюють процес. Поступово Еліза не лише опановує аристократичні манери, а й починає сумніватися у своїй ідентичності, викликаючи несподівані почуття в професора. Фільм майстерно поєднує гумор, соціальну сатиру й романтичні нотки, висміюючи класові упередження та британську еліту. Візуально стриманий, він покладається на дотепні діалоги й харизму персонажів, створюючи теплу, але гостру історію про самоповагу й людську гідність. Це класика, що вплинула на пізніші адаптації, хоча сучасним глядачам деякі аспекти можуть здаватися старомодними.